Голодомор - наша печаль і скорбота.

Відкрийтесь, небеса! Зійдіть наземлю. Всі українські селата хутори, Повстаньте всі,кому сказали: вмри! Засяйте над планетою,невинні душі! Зійдіть наводи й суші, Збудуйте пам’яті незкорений собор. 1932-1933-й…Голодомор… страшна історія нашого народу. Сьогодні поширена думка, що говорити про голод – це озиратися назад. А що ми там знайдемо? Ми повинні дивитися у завтрашній день, а не озиратися назад. То чи треба сьогодні говорити про голод? Озиратися в минуле треба кожному. Людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденніта майбутньому. Дорога в майбутнєпролягає через минуле. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Отож озиратися треба тому, щоб зрозуміти.